Вступ. Мікропроцесорна система представляє собою систему обробки інформації й керування, реалізовану на основі сучасної елементної бази і принципу програмного керування. Для побудови мікропроцесорної системи потрібен обмежений набір апаратних ресурсів, а реалізація функцій системи покладається на програмне забезпечення. Таким чином, мікропроцесорні системи - це цифрові системи обробки інформації й керування, функціональні можливості яких визначаються програмним забезпеченням, а взаємозв'язок із зовнішнім середовищем забезпечується зовнішніми пристроями (Зов.П). Мікропроцесорна система складається з наступних пристроїв: процесора (П), що виконує основні функції керування й обробки інформації; запам'ятовуючого пристрою (ЗП), призначеного для зберігання даних і програм, і пристроїв вводу/виводу (ПВВ), що забезпечують взаємозв'язок із зовнішнім середовищем. Пристрої мікропроцесорної системи об'єднані між собою внутрішньо системним інтерфейсом і взаємодіють по адресному принципу - всі підпорядковані пристрої і їхні складові частини мають неповторювані адреси, по яких до них звертаються пристрої, що виконують функції керування. Конкретний склад і структура мікропроцесорної системи визначаються її призначенням і технічними характеристиками. В однопроцесорних системах всі функції обробки інформації й керування виконує один процесор, у багатопроцесорних системах є кілька рівноправних процесорів або один центральний (головний) процесор, що виконує функції керування, і декілька підлеглих процесорів, орієнтованих на рішення спеціалізованих завдань обробки інформації. Процесор мікро-ЕОМ обробляє інформацію трьох типів - дані, адреси й команди програми. Над даними виконуються арифметичні й логічні операції, реалізовані процесором. Обробка адрес визначається способом зберігання й доступу до даних і команд і також базується на виконанні арифметичних операцій. Обробка команд полягая в перетворенні коду команди в послідовність керуючих впливів (мікрооперацій) відповідно до алгоритму виконання команди. Кожна мікрооперація (або їхня сукупність - мікрокоманда) виконується у фіксовані інтервали часу (такти), а вся сукупність виконання команди протягом повного циклу (командного циклу) утворить мікропрограму. Під управлінням мікропрограми виконується обробка даних й адрес і керування іншими пристроями мікропроцесорної системи через внутрішньо системний інтерфейс. Для виконання перерахованих функцій процесор містить засоби обробки даних, обробки адрес, зберігання даних й адрес – зверх оперативний запам'ятовуючий пристрій, засоби мікропрограмного керування, засоби синхронізації й керування режимами роботи процесора. Для обробки даних використовується універсальний арифметично-логічний пристрій (АЛП), запам'ятовуючі регістри для зберігання вихідних даних, результатів (акумулятори) і ознак результату (прапорці). Розрядність пристрою обробки даних характеризує розрядність процесора. Обробка адрес і даних у процесорі частково або повністю може виконуватися загальним арифметичним пристроєм. Часто для обробки адрес використовують окремі спеціалізовані засоби, що дозволяють сполучити в часі обробку адрес і даних у послідовності команд і тим самим підвищити продуктивність процесора. Мікропроцесорний комплект КР580 виконаний по МОН-технології і призначений для побудови 8-розрядних мікропроцесорних систем широкого призначення. Комплект складається з одно кристального 8-розрядного мікропроцесора загального призначення КР580ВМ80А, що адресує 28 = 64 кБ адресний простір пам’яті і 256-байтний простір вводу/виводу, з частотою синхронізації до 2,5 МГц часом виконання команди 2-8 мкс. Даний мікропроцесор має 16-розрядний канал адрес та 8-розрядний канал даних. Синхронізацію мікропроцесора забезпечує системний генератор КР580ГФ24. Інтерфейс системної шини ІС 8-розрядних шин формувачів КР580ВА86/87 або буферних регістрів КР580ИР82/83. ІС системних контролерів і шини формувачів КР580ВК28/38 використовується для буферизації шини даних і формування сигналів к...